Як Верослава прийшла в PR
Як ти прийшла в PR? Прокинулася вранці і вирішила, що у тебе буде своє PR-агентство?
Я ніколи не хотіла бути піарником, я завжди прагнула стати підприємцем.
В університет я поступила в перший рік ЗНО, коли можна було потрапити в будь-який університет завдяки високим балам, без додаткових іспитів. Вступила до університету імені Тараса Шевченка, в Інститут журналістики. З другого курсу у мене вже були стажування. Але мені не подобалася ця професія. Я завжди була скромною дитиною-інтровертом, якого трясло при будь-якій спробі відповісти на найбезпечніший питання. Нас мотивували частіше виступати публічно, ми повинні були все знати, багато писати. Я виявилася не в своєму середовищі.
Я стажувалася на телеканалі «СТБ», потім ще в PR-агентстві і відчувала, що це все не моє. В одному агентстві мене попросили продзвонити журналістів (було близько 30 контактів) і запросити їх на прес-івент, м'яко кажучи, не найцікавіший. Зателефонувати журналісту — це в принципі найбільша помилка. Мені відмовили 30 разів за 30 хвилин. І я подумала, що це і є PR — дзвонити, запрошувати і отримувати таку реакцію.
На третьому-четвертому курсі я захопилася модою. Разом з партнером ми створили агентство по промоушену fashion-бізнесів українських дизайнерів і брендів. Відразу ж орендували офіс, хоча ще не було грошей. Почали просувати українські бренди. Приблизно через півроку-рік ми з колегою розійшлися, і я зрозуміла, що з підприємництвом і піаром варто зав'язувати. Якось воно не йде.