Особистий досвід: фріланс в Туреччині та Чорногорії

Особисто я не шукала дистанційну роботу цілеспрямовано. Я рекрутер в IT-компанії, ніколи раніше не замислювалася про фріланс, але життя саме піднесло мені великий подарунок, адже я завжди мріяла працювати і подорожувати одночасно. У 21 столітті це стало реальністю! На початку грудня минулого року мій, на сьогоднішній день вже колишній керівник, повідомив всім співробітникам, що на 3-4 місяці ми переходимо на роботу з дому. Я розуміла, що взимку в сірому холодному Харкові, та ще й без офісу, де звикла проводити 8-10 годин в день серед людей, я не зможу.

Як тільки нам повідомили, що з першого січня до квітня офіс точно буде закритий, я вже подумки купувала квитки. Вибирала між Чорногорією і Туреччиною – хотіла пожити в теплому кліматі та поблизу моря, недалеко від України, бюджетно, і, звичайно, куди можна було в'їжджати українцям. У Туреччині я була неодноразово, щоправда не на південному березі, але галочку в списку відвіданих місць отримали Стамбул, Анкара і Каппадокія.

І до кінця цього року не думаю, що повернуся в Україну, сподіваюся кордони не закриють. Точно планувати наступну країну подорожі в цьому році ризиковано, тому буду виходити з того, що буде відкрито, швидше за все Албанія, Хорватія, або знову Чорногорія.

Графік мого робочого дня не змінився. Коли жила в Чорногорії, підйом починався не пізніше 7-8 ранку. Я йшла до моря, поверталася і починала виконувати завдання, іноді відволікаючись на домашні турботи, або попити кави на терасі. Увечері ж завжди йшла повечеряти в місцеве кафе (рідко готую вдома), і далі за планом завжди було вечірнє море. Я – морж: купалася в теплі дні і в січні, і в лютому, температура повітря на сонці іноді прогрівається до комфортних + 17-20ºC в обід, так що в сонячну погоду завжди користувалася нагодою викупатися в прохолодному кристально-чистому Адріатичному морі.

Наприкінці лютого на роботі повідомили, що будемо повертатися в офіс з квітня. Я ж зрозуміла, що жити інакше не зможу і швидко прийняла пропозицію від іншої компанії з моєю умовою – необмеженою кількістю віддаленої роботи.

Що стосується ефективності роботи, то вона тільки зросла. Знаєте, коли знаходишся в ресурсі, в місці, де тобі кайфово, ти і працюєш і відпочиваєш одночасно, не хочеться навіть у відпустку – в цьому немає потреби, адже ти вже як у відпустці. Я ніяк не організовую свій графік, просто відповідально підходжу до завдань, плюс – люблю свою роботу і дякую за можливості, які вона ж мені надала.

Менталітет чорногорців і турків

Знаєте, обидва менталітети в чомусь схожі, напевно це вплив клімату і наявність моря. Чорногорці, як і турки (ті, хто в Анталії) живуть в дуже розслабленому темпі. Нікуди ніколи не поспішають. Завжди спізнюються і добре, якщо взагалі прийдуть в зазначений час на зустріч. Люди цих націй дуже гостинні, але турки більш відкриті та щедрі.

У Чорногорії є шматочок Європи. Вас навряд чи пригостять просто так або запропонують щедру вечерею за накритим столом. Чорногорці і турки (увага!) не люблять рибу (більшість), але всі обожнюють м'ясо. Тільки в Чорногорії переважає яловичина, а в Туреччині – баранина та яловичина. Вартість оренди автомобіля в Чорногорії на місяць все ж менша, ніж в Туреччині, хоча вартість палива в Чорногорії вища, та й їздити по дорозі там безпечніше, так як в Чорногорії дотримуються правил дорожнього руху, в Туреччині – ні.

Бюджет

Тут здивую всіх. У Чорногорії жила на € 800 на місяць і повірте, мені вистачало. З них € 200 житло, потім стало € 150 і € 200 оренда авто і палива на двох. Жити дівчині на € 500 на місяць цілком комфортно. Уточню, це був період карантину, ніякі розважальні заклади не працювали і більшість ресторанів були закриті або працювали тільки на доставку, витрачати не було на що. Та й не потрібно було.

З Туреччиною у мене виходить майже так само. € 250 коштує оренда квартири з комунальними і інтернет, 200 € – сфера послуг, і десь € 300-350 харчування (їм завжди в кафе, тут дешево). Скажу так, у кожного свої пріоритети, я щаслива вже тому, що можу собі дозволити жити в іншій країні, нічне життя, тусовки – мене не цікавлять. З упевненістю можу сказати, що в несезон, на € 1000 в місяць можна дуже комфортно пожити в цих країнах. Знову-таки, у кожного різне розуміння і сприйняття комфорту.

Плюси:

• головний - можливість пожити в іншій країні. Це дуже круто, адже в рази краще мислиш, з'являються нові мрії, плани, цілі.
• нові знайомства, нові враження. Кожен день життя в подорожі ніколи не схожий на попередній. У цьому своя магія.

Мінуси – їх для мене немає. Напевно тому я обрала шлях подорожей, з якого вже не зможу зійти. Я залежна від зміни міста, країн, перельотів, нових знайомств, емоцій, вражень, від життя в подорожі. Можливо, для когось більш важливі поруч близькі, друзі, звичний рідний дім, затишок і комфорт, свій графік і ритм життя, але мій вибір – пригоди і життя в русі.

По Чорногорії в мій ТОП увійшли далеко не 5 точок, адже на квадратний метр в країні величезна кількість красот. Але, хай мій лист буде таким:

• Міст Джурджевича з каньйоном річки Тара.
• Національний парк Дурмітор і Чорне озеро
• Боко-Которська бухта вся – обов'язково до відвідування. І не забудьте зазирнути в Пераст, а звідти відправитися на катері за 5 € з людини на штучний острів і загадати бажання.
• Дорога-серпантин з Котора в Ловчен – це найвища точка країни і звідси відкривається вид на всю Чорногорію.
• Проїхатися вздовж каньйону річки Морача, заїхати в Монастир Острог і відвідати водоспад Ніагара (недалеко від аеропорту Подгориці).
• Старі міста Котора, Будви, Херцег-Нові.

1. Знайомитися. Друзі, так! Інакше ніяк. Особливо, коли подорожуєш поодинці. Не соромитися звертатися до людей за порадою і допомогою. Бути відкритим у спілкуванні і, звичайно, бути готовим до постійних комунікацій.
2. Пам'ятати, що ти не у відпустці, а приїхав працювати, але просто з іншої країни. А значить відповідально підходити до виконання завдань. Справі – час, як то кажуть.
3. Завжди мати при собі кеш і дві кредитні карти (як мінімум), на випадок, якщо раптом одну втратиш.
4. Прокидатися раніше. І починати день для себе, з того що любиш.
5. Бути вдячним. За можливості, що перед тобою відкриваються і користуватися ними. Як можна більше гуляти, по-можливості пішки. І насолоджуватися кожним днем, проведеному в новому місці, накопичуючи знання, досвід і враження!

To travel is to live, вигравіювано на моєму браслеті. Людина, яка стала на шлях подорожей – обрала шлях розвитку, а значить вже не зможе з нього зійти.

Подорожуйте! Це найвигідніше вкладення в майбутнє.