Досвід

Фріланс у В’єтнамі: як переїхати в Азію?

В'єтнам - країна, яка як магніт притягує фрілансерів, які прагнуть жити і працювати в Азії. Це місце для тих, хто уникає второваних стежок і хоче влаштуватися в затишному, культурно багатому місці з дивовижною природою. У числі таких щасливчиків фрілансер з багаторічним досвідом Ольга Білінськая. Оля розповіла нам про свій досвід і поділилася відмінними лайфхаками для тих, хто планує махнути до В'єтнаму або на Шрі-Ланку.
7 Лютого 2021
0
7 хв.
Ольга Білинська
    Зміст
    показати

Шлях до фрілансу

Тільки зараз зрозуміла, що все моє свідоме життя пов’язане з фрілансом. Перші одноразові замовлення з копірайтингу траплялися ще студентські роки, але фрілансу вдалося грунтовно зміцнити позиції в моєму житті тільки після закінчення університету. Навчившись жити і подорожувати економно в студентські роки, перший рік після закінчення університету я ще жила на стипендію «Завтра.UA», але вже активно роздумувала, як мені поєднати роботу з міжнародним волонтерством та подорожами.

Фріланс виявився відмінним виходом із ситуації! Я почала працювати в україномовному проекті з підготовки абітурієнтів до ЗНО. За місяць мені довелося заглибитися в «неписані правила» написання текстів, розібратися з основами Joomla і підтягнути українську, так як до цього з українським стикалася, в основному, тільки на уроках української мови. У мене все виходило, це був успіх! І як раз в той же час ми з хлопцем Юрою вирішили водити походи, створивши свій сайт Need For Travel теж на Joomla. Через пару місяців хлопець уже звільнився з основної роботи – ми почали водити походи і працювати на фрілансі.

На фрілансі я завжди займалася всім, що пов’язано з текстами – створення контенту для сайтів, лендінгами, що продають, переклади, складання ключових слів для SEO статей, написання сценаріїв для форумів, емейл-розсилок. А Юра все більше заглиблювався в створення і коригування візуального контенту – корекція фото і відео, монтаж відео, створення банерів і відео в стилі стоп-моушен. Якщо чесно, спочатку ми більше хотіли заробляти своєю справою – походами, але в кризовий 2014-й рік з цим було складно, і ми більше переключилися на фріланс.

І переломним моментом став 2016 рік, коли я зареєструвалася на міжнародній платформі Upwork. Я почала писати статті і управляти контентом на англійській мові. Роботи стало більше, і ми зрозуміли, що більше хочемо подорожувати самі і вивчати культури інших країн, зупиняючись у місцевих по Каучсерфінг. А це майже неможливо було зробити, коли їдеш великою групою. Тоді ми перенаправили вектор нашого сайту на самостійні подорожі і почали вести наш YouTube-канал.

Працюючи на фрілансі, ми почали активно подорожувати удвох і іноді втрьох з нашими друзями-фрілансерами. А на Балканах нам вдалося навіть поєднати фріланс з 4-місячною велоподорожжю. Якщо згадати наш досвід в цілому, то роботу на фрілансі нам вдавалося поєднувати з подорожами по Туреччині, Албанії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Сербії, Македонії, Індонезії, Малайзії, Таїланду, Камбоджі, Лаосу, Індії, Непалу. Але найбільше часу ми провели саме у В’єтнамі і Шрі-Ланці, тому в цій статті я поділюся переважно досвідом роботи на фрілансі в цих країнах.

До В’єтнаму в 2018-му ми потрапили не цілеспрямовано для того, щоб працювати на фрілансі. Ми просто полетіли на зимівлю в жарку Азію і перші 2 місяці провели в Таїланді, де 1 місяць працювали в подорожі, а другий місяць знімали житло і активно працювали на фрілансі. І так як віза у нас закінчувалася через 2 місяці, потрібно було кудись рухатися далі. Ми вибрали В’єтнам, як одну з небагатьох країн Південно-Східної Азії, де ми до цього ще жодного разу не були.

Як і в Таїланді, перший місяць ми активно подорожували по В’єтнаму, тому в цей період намагалися брати менше роботи. Але за місяць ми проїхали В’єтнам з півдня на північ і зупинилися в столиці Ханої. Несподівано для себе, в Ханої ми затрималися аж на 2 роки, поєднуючи роботу на фрілансі з викладанням англійської мови, так як на той час нам уже хотілося трохи відпочити від ноутбука . Але все одно ми раді поділитися з вами досвідом життя і роботи на фрілансі у В’єтнамі.

Переїзд в Азію і перші враження від неї

Першою країною в Азії, куди ми поїхали подорожувати і працювали на фрілансі, стала Індія. Там нас в перший же день шокувала антисанітарія, пекуча гостра їжа і кількість людей на метр квадратний. Мабуть, ні одній азіатській країні не вдалося нас так сильно здивувати, як Індії в 2015-му році. Але все ж у кожній азіатській країні ми знаходили свої «родзинки».

У В’єтнамі нас вразили мільйони байків в найбільших мегаполісах Ханої і Хошиміні на додачу до повного ігнорування ПДР. Про це у нас на каналі є відео, яке наочно демонструє хаос на дорогах Ханоя в годину-пік.

А взагалі-то у В’єтнамі багато речей виявилися дивовижними. Перерахую тільки те, що найбільше запам’яталося:

  • відсутність вікон в кімнатах, і навіть не через бідність, а просто вони не дуже-то потрібні в’єтнамцям;
  • обов’язкова обідня сієста з 12 до 13 годин – в цей час школярі сплять на партах, і жоден поважаючий себе в’єтнамець не призначить ділову зустріч в цьому проміжку;
  • неймовірно жорсткі матраци, і чим жорсткіше, тим «елітніше» вони вважаються. Це саме в’єтнамська фішка – в сусідніх країнах (Китаї, Лаосі та Камбоджі) такого немає;
  • масове спалювання сміття на узбіччях 2 рази в місяць в певні дні за місячним календарем – це ще більше псує екологію Ханою, що сміливо входить в 10-ку найбільш забруднених міст світу;
  • правило роззуватися в класах і деяких магазинах, навіть якщо на підлозі холодний кахель; деякі діти на уроках сидять в шапках, куртках, але босоніж;
  • величезні оберемки ліній електропередач – це властиво багатьом країнам Азії, і в деяких містах, наприклад, Катманду, по цих проводах ще й активно лазять мавпи;
  • маленькі стільчики у всіх вуличних кафе – азіати в принципі менше європейців, але такі стільчики ми бачили тільки у В’єтнамі і на півдні Китаю;
  • питання «Скільки тобі років?» відразу при знайомстві, тому що у в’єтнамській мові від віку залежать займенники – «я», «ти» і т.д.

Велоподорож по Шрі-Ланці

Якщо чесно, ми зовсім не планували велоподорож по Шрі-Ланці. Але коли в лютому 2020-го ми прилетіли з Філіппін до В’єтнаму, там було холодно (на півночі В’єтнаму взимку далеко не жарко), і до того ж вже почався карантин. Ми вирішили скористатися моментом і перечекати карантин і зиму в більш теплому і сонячному місці.

Шрі-Ланка ідеальна в цьому плані – ми там до цього ще не були, там сонячно, не потрібна віза, а квитки нам обійшлися близько $60 з людини. А переконавшись, що острів невеликий, ми вирішили полетіти туди з велосипедами і пересуватися виключно на своєму транспорті.

Ми планували об’їхати половину Шрі-Ланки, але на півдорозі в місті Канді нас пригальмував карантин, а потім і комендантський час, який виявився настільки жорстким, що ми за 2 місяці змогли тільки 2 рази вийти за межі гестхауса. На жаль, інтернет в нашому гестхаусі зіпсувався через кілька днів, і працювати віддалено було складно навіть з текстами.

Тим, хто працює з відео або іншими файлами великих обсягів, не раджу їхати на Шрі-Ланку з метою зимівлі. По-перше, тут, в цілому, виявилося дуже складно знайти швидкий інтернет. А по-друге, весь інтернет там – лімітований. Тому працюючи з відео, вам доведеться часто поповнювати інтернет, і вийде це в підсумку дорого – іноді ми платили за інтернет близько $20 в місяць.

Відразу зауважу, що у В’єтнамі з інтернетом все набагато краще – за нашими спостереженнями, співвідношення «ціна/якість» в плані інтернету там одне з кращих в Азії. Але все одно, з Україною ніяк не зрівняється!

Пошук житла і довгострокова віза

З пошуком житла труднощів у нас ніколи не виникало. У Таїланді ми знайшли житло на місяць на сервісах Booking.com і Airbnb. У В’єтнамі житло краще шукати в групах в Фейсбуці, і в Ханої є навіть райони для іноземців, де експати знімають будинок цілком із загальною кухнею і «гаражем» на першому поверсі. На Шрі-Ланці ми часто переміщалися, але житло шукали або через букінг, або за місцем, або за рекомендаціями.

В Азії з візами проблем теж не виникало. Спочатку у В’єтнамі ми жили за туристичними візами, просто раз в 3 місяці потрібно було робити візарани з метою отримання нових віз. Багато іноземців так і жили у В’єтнамі роками до пандемії. Потім почали просто продовжувати візи через місцевих агентів. Ми ж через півроку крім фрілансу ще й офіційно влаштувалися вчителями у в’єтнамські школи. І тоді питання з візами було остаточно вирішено.

У Шрі-Ланці ми по прильоту оформили безкоштовну візу на 1-й місяць перебування. Потім почався комендантський час, і візи до липня продовжувалися автоматично. У липні і вересні нам потрібно було з’їздити в візовий центр у столиці, щоб заплатити за візу і продовжити її до грудня. За продовження туристичної візи на 3 місяці нам доводилося платити $45 за людину + $50-100 комісію. Проблем з продовженням майже ні у кого не було. Знаю хлопців, які живуть і працюють в Шрі-Ланці вже більше року.

Життя і побут у В’єтнамі і на Шрі-Ланці

Ціни на Шрі-Ланці та у В’єтнамі приблизно однакові. У В’єтнамі трохи дешевше обходилися житло і інтернет, а на Шрі-Ланці – їжа. Оренда житла нам обходилася близько $300 в місяць. Комунальні послуги недорогі – до $20 доларів за місяць. Витрати на їжу дуже залежали від наявності кухні в нашому житлі, але зазвичай теж близько $300 в місяць за двох. При можливості ми вважаємо за краще готувати вдома – нам так і смачніше, і дешевше, і корисніше.

Єдиний адекватний вид пересування по Ханою – це байк. Ми купували мопеди, так вони нас і чекають у В’єтнамі. Нормальний мопед можна купити за $200-400 або орендувати за $35-50 на місяць. Я дуже багато їздила по місту, і на бензин у мене пішло близько $50 в місяць. Автобуси в Ханої також є, і вони недорогі, але на них доводиться постійно стояти в пробках. Тому, якщо не сідайте за мопед самі, то користуйтеся додатком Grab для мототаксі.

На Шрі-Ланці ми не користувалися ніяким транспортом, крім власних велосипедів. За винятком випадків, коли потрібно було їздити до столиці продовжувати візу – між містами їздили на потягах і автобусах. Ці види транспорту дуже дешеві – всю країну можна перетнути лише за $5. Але в автобусах на серпантинах може сильно заколисувати. Також на Шрі-Ланці в межах населених пунктів дуже популярні тук-туки – приватні вози на основі мотоцикла, куди поміщається 2-3 пасажира.

Робочий режим

Наш робочий день дуже залежав від завантаженості роботою, країни і графіка подорожей. Коли ми знімали житло на тривалий термін, то починали працювати після сніданку, потім робили перерву на обід, а після обіду працювали вже поки не виконаємо завдання. Звичайно ж, робили собі вихідні. У нас дуже рідко бували такі замовлення, що потрібно було бути онлайн в певні фіксовані години, тому бували дні, коли ми до обіду їздили на пляж або огляд визначних пам’яток, а після обіду вже працювали до ночі.

Я ніколи не працювала в офісі, тому мені нема з чим порівнювати. Але люди, у яких був досвід офісної роботи, кажуть, що на фрілансі дуже складно зосередитися. А під час подорожі – особливо. По-перше, складно знайти житло, яке ергономічно пристосоване для роботи – часто доводиться працювати, сидячи на дивані або пристосовуючись під незручний стіл. По-друге, потрібно мати силу волі, щоб зануритися в роботу, коли ти приїжджаєш в нову країну, де стільки всього цікавого!

Іноді під час активних переміщень по країні доводилося працювати в «екстремальних умовах», наприклад, в кафе, де раз у раз пропадає Wi-Fi або в будь-який момент можуть включити гучну музику. А кілька разів термінові завдання доводилося виконувати в наметі, автобусах, в аеропортах і літаку, а разок навіть на килимку біля входу в кафе з вай-фаєм, коли не було можливості поповнити мобільний інтернет. Думаю, замовники навіть не підозрювали того, на які жертви мені доводилося йти заради термінових правок.

У чому основні відмінності життя у В’єтнамі і на Шрі-Ланці?

Перша думка – у всьому:) Ці країни – дві абсолютно різні культури, які схожі хіба що в доброзичливому і шанобливому ставленні місцевого населення до іноземців.

  • На Шрі-Ланці повно диких тварин, а у В’єтнамі їх з’їли (і це не жарт – навіть в столиці досі на вулицях продають собаче і котяче м’ясо).
  • На Шрі-Ланці їжа, в основному, гостра і вегетаріанська, а у В’єтнамі – багато не гострих страв і дуже багато м’яса.
  • На Шрі-Ланці майже всі знають англійську, а у В’єтнамі на півночі – зазвичай тільки молодь, на півдні з цим краще.

І як я вже писала, на Шрі-Ланці інтернет лімітований, а у В’єтнамі вай-фай зазвичай безлімітний.

Хочеш переїхати в Азію? Опануй професію інтернет-маркетолога за 3 місяці на нашому курсі «Комплексний інтернет -маркетинг » і працюй віддалено з будь-якої точки світу.

Плюси і мінуси життя в Азії

Плюси:

  • Майже цілий рік тепло або жарко;
  • Цілий рік доступні екзотичні фрукти за низькою ціною;
  • Безліч дуже красивих «інстаграмних» локацій;
  • Люди доброзичливі і зовсім не конфліктні;
  • Крім розвитку професійних якостей, вам доведеться розвивати соціальні та багато інших навичок.

Мінуси:

  • Інтернет гірше, ніж в Україні;
  • Відсутність правил дорожнього руху і іноді навіть елементарної логіки у місцевих;
  • Складність з пошуком звичних нам продуктів або висока ціна на них (забудьте про гречку, сметану, м’які сири, ряжанку, сосиски, різноманітність хліба і багато інших принад для шлунка);
  • У жарі багатьом складно працювати, а під кондиціонером легко застудитися;
  • В цілому, звичайно виходить дорожче, ніж жити вдома в Україні, адже варто враховувати ще витрати на розваги, пам’ятки і перельоти.

5 порад для тих, хто планує переїзд в Азію

  1. Не потрібно набирати багато речей – ціни на одяг в Азії недорогі, і вам напевно, захочеться купити якусь футболку в якості сувеніра.
  2. Беріть перехідники або купіть їх по прильоту – в Азії нестандартні розетки.
  3. Купіть Wi-Fi роутер – з ним інтернет більш стабільний.
  4. Візьміть основні медикаменти з дому – наприклад, зеленки в Азії немає, тільки її аналоги, які менш дієві.
  5. Вивчіть кілька фраз на мові країни, в яку їдете, і не соромтеся знайомитися з місцевими – так ви зможете перетворити своє «відрядження» в Азії в захоплюючу подорож!

Кому цікаво більше дізнатися про життя в Азії, підписуйтесь на наш інстаграм, дивіться ролики на нашому YouTube-каналі «Need For Travel – За межами Путівника!» і читайте статті в блозі needfortravel.net.

Успіхів! І нехай ваші найсміливіші бажання збуваються!

Фріланс на Шрі-Ланці: як переїхати жити і працювати до океану?
Читайте також
Фріланс на Шрі-Ланці: як переїхати жити і працювати до океану?
14 Січня 2021
0
4 хв.
Сподобалась стаття?
😍
😂
😄
😐
🤔
😩
Розповісти друзям: